Abstract
Досліджено вплив екзогенних брасиностероїдів — 24-епібрасиноліду і 24-епікастастерону та інгібітора їхнього синтезу брасиназолу на стійкість рослин Arabidopsis thaliana до інфікування гемібіотрофним фітопатогеном Pseudomonas syringae pv. tomato DC3000. Проаналізовано розвиток внутрішньотканинної бактеріальної інфекції у рослин дикого типу та мутантної лінії bri1-6 за умов штучного зараження методом затоплення. Встановлено, що інгібування біосинтезу брасиностероїдів під дією брасиназолу спричиняє карликовий фенотип та зниження резистентності рослин дикого типу. Застосування екзогенного 24-епібрасиноліду повністю нівелює морфологічні прояви дії брасиназолу та зменшує ступінь ураження рослин дикого типу. Ефективність дії 24-епікастастерону залежить від способу введення: додавання сполуки в живильне середовище забезпечує резистентність лише в концентраціях від 100 нМ, тоді як додаткове фоліарне оброблення посилює резистентність рослин вже за концентрації 10 нМ. Усі захисні ефекти екзогенних брасиностероїдів спостерігалися лише за наявності функціонального рецептора BRI1, що підтверджено нечутливістю рослин лінії bri1-6 до обробок та їхнім низьким конститутивним імунітетом.