Abstract
Система державного моніторингу якості поверхневих вод України, яку веде Державне агентство водних ресурсів України (ДАВР), характеризується обмеженою кількістю постів спостережень, місячною частотою відбору проб та несинхронністю дат відбору між різними створами. За таких умов просторово-часова мінливість гідрохімічних показників у міській водній системі може відображатися як згладжений «фон», а короткочасні пікові стани — залишатися непоміченими між плановими відборами. Метою роботи є апробація відтворюваного ГІС-орієнтованого підходу стрес-тестування моніторингової мережі через порівняння сценаріїв її щільності та часової прив’язки вимірювань. Відбір проб проводився у 11 точках (8 офіційних постів ДАВР та 3 проміжних) на р. Дніпро та пригирлових ділянках приток у межах Києва у дві дати: 13.12.2025 та 25.01.2026. Визначали розчинений кисень (метод Вінклера), сульфат-іони (турбідиметрія) та хлорид-іони (аргентометричне титрування за Мором). Просторовий аналіз і побудову теплових карт виконано в QGIS із ядровим згладжуванням; результати зіставлено з найближчими даними ДАВР. Розчинений кисень продемонстрував найбільшу оперативну мінливість — до 3,3 мг O₂/дм³ за 6 діб на ключових створах. У гирлі р. Либідь (пост 7) концентрація хлоридів становила 148,52 мг/дм³ проти 127,66 мг/дм³ у ДАВР за інтервалу лише 6 діб. Теплові карти ДАВР відтворюють загальний градієнт, але є згладженими через відсутність даних для поста 6 та неодночасність відборів. Ущільнена синхронна мережа виявила локальний «пояс» знижених значень O₂ (8,3–8,6 мг/дм³) у центральній частині та уточнила межі зони підвищених хлоридів нижче гирла Либеді. Місячний несинхронний моніторинг систематично занижує просторову неоднорідність і ризикує пропустити короткочасні пікові стани; як пріоритетні управлінські заходи рекомендовано ущільнення мережі постів і підвищення частоти відбору проб у південній міській ділянці Дніпра (пости 5–6–7–13) та на центральному відрізку (пости 3–4 та проміжні точки 11–12).