Abstract
Урбанізація та зростання рівнів споживання підвищили важливість розуміння індивідуального вуглецевого сліду, однак зв’язок між екологічною свідомістю та фактичними викидами залишається недостатньо вивченим, особливо у швидкозростаючих містах, таких як Анталія, Туреччина. Хоча екологічна освіта передбачає, що вища обізнаність призводить до нижчих викидів, «розрив між цінностями та діями» свідчить про інше. Це дослідження аналізує, як рівні вуглецевого сліду пов’язані з екологічною свідомістю, доходом, освітою, віком та просторовим розподілом у районах Анталії.
Дані опитування були зібрані від 122 добровільних учасників (студентів бакалаврату, магістратури та докторантури, які проживають зі своїми сім’ями в Анталії). Розрахунок споживчого вуглецевого сліду був виконаний із використанням коефіцієнтів викидів із інвентаризацій парникових газів та досліджень життєвого циклу. Просторовий аналіз проводився за допомогою GIS (метод градуйованих кольорів), а метод найменших квадратів (OLS) використовувався для визначення факторів, що впливають на вуглецевий слід. Дані були агреговані на рівні районів у межах 31 району.
Тематичні карти показали, що високі значення вуглецевого сліду зосереджені в районах Ліман, Хурма, Унчалі та Ґюрсу (муніципалітет Коньяалти) і в районах Ґюзелоба, Фенер та Чаґлаян (муніципалітет Муратпаша). Нижчі значення спостерігаються в районах Кепез та Аксу. Регресія OLS (R² = 0.990, p < 0.001) показала, що рівень доходу (p < 0.001) та обізнаність щодо вуглецевого сліду (p = 0.004) є статистично значущими предикторами. Критично важливо, що коефіцієнт обізнаності є позитивним: райони з вищою обізнаністю демонструють вищі вуглецеві сліди, що підтримує інтерпретацію наявності розриву між цінностями та діями. Освіта та вік не були статистично значущими. Райони з високим доходом збігаються з районами з високими значеннями вуглецевого сліду.
В Анталії екологічна свідомість сама по собі не знижує вуглецевий слід; вирішальними є рівень доходу та споживча спроможність. Політики, що покладаються лише на підвищення обізнаності, є недостатніми. Ефективне пом’якшення наслідків потребує економічних і соціальних заходів, які сприяють сталим моделям споживання поряд з екологічною освітою.