Abstract
Довгостроковий моніторинг динаміки міської рослинності та земельного покриву має вирішальне значення для оцінки екологічного стану та планування зеленої інфраструктури в містах, що швидко змінюються. У цьому дослідженні проаналізовано 35-річні тенденції (1990–2025 рр.) за п’ятьма спектральними індексами: NDVI, KNDVI, EVI, MSAVI та NDBI, отриманими на основі часових рядів супутників Landsat та Sentinel-2 для м. Вінниці, Україна. Для кожного року було сформовано середні композитні значення за весняно-літнім періодом, а для оцінки довгострокових спектральних змін було обчислено нахили лінійної регресії для кожного пікселя. Щоб забезпечити інтерпретацію просторово складних карт тенденцій на рівні класів, досліджувану територію було поділено на 120 просторових зон, що представляють сім класів ландшафту. Середні нахили на рівні зон було агреговано за класами та порівняно за допомогою тесту Краскела–Волліса та пост-гок тесту Данна з поправкою Голма. Результати свідчать, що належність до певного класу ландшафту є сильним предиктором напряму та величини спектральних трендів. Лісові та паркові зони продемонстрували стабільні позитивні тренди рослинності (медіанний нахил NDVI: +0,00062 та +0,00057 рік⁻¹ відповідно) і негативні тренди NDBI. Натомість житлові та промислові зони показали негативні тренди рослинності та позитивні тренди NDBI, що узгоджується з поступовим розширенням забудованих поверхонь і втратою присадибного озеленення з 1990-х років. Сільськогосподарські зони продемонстрували високу міжзональну варіативність, що відображає неоднорідні траєкторії землекористування. Критерій Краскела–Волліса підтвердив статистично значущі відмінності між класами для всіх п’яти індексів (H = 25,1–44,5, p < 0,001).