Abstract
Комарі (Diptera: Culicidae) є переносниками патогенів людини, що спричиняють низку захворювань, зокрема малярію, гарячку денге та жовту гарячку. Репеленти проти комарів є одним із основних засобів зниження ризику цих захворювань у людей шляхом зменшення кількості випадків сідання комарів на шкіру та укусів. Непеталактон — природний інсектний репелент, що переважно міститься в ефірній олії котячої м’яти (Lamiaceae; Nepeta cataria), — має доведені репелентні властивості щодо комарів, однак досі не набув широкого застосування як засіб проти комарів у регіонах, ендемічних щодо малярії, зокрема в Африці на південь від Сахари.
Ми оцінили потенціал ефірної олії котячої м’яти (> 95% непеталактону) для використання як репеленту проти комарів. За допомогою Y-подібного ольфактометра та людських рук як атрактанта ми проаналізували ефективність олії котячої м’яти у відлякуванні комарів виду Aedes aegypti. Випробування різних розведень ефірної олії котячої м’яти показало, що концентрації навіть на рівні 2% були ефективними для відлякування понад 70% комарів протягом від однієї до чотирьох годин після нанесення репеленту.
Надалі ми застосували метод вилову комарів, що сідають на людину (human landing catch, HLC), під час польових випробувань у Східній Уганді. Ми проаналізували ефективність місцево виробленого лосьйону, що містив 2% або 6% олії котячої м’яти, у відлякуванні комарів порівняно з лосьйоном без олії котячої м’яти (негативний контроль) та комерційним репелентом, що містив 15% DEET (позитивний контроль). Лосьйони з обома концентраціями олії котячої м’яти були високоефективними у запобіганні сіданню комарів, причому засіб із 6% олії котячої м’яти показав ефективність на рівні 15% DEET.
Отримані результати свідчать, що непеталактон може використовуватися як природна, ефективна альтернатива синтетичним комерційним репелентам, вироблена з місцевої сировини, і таким чином становити життєздатний варіант імпортозаміщення для захисту від хвороб, що передаються комарами. Впровадження такого заходу у сфері охорони здоров’я має здійснюватися за посередництва надійної місцевої організації та потребує залучення лідерів громад, що може забезпечити як медичні, так і економічні переваги для місцевої спільноти.