Abstract
Застосування технологій зворотного осмосу та нанофільтрації для знесолення шахтних і артезіанських вод призводить до утворення великих об'ємів мінералізованих концентратів. Наявність у них високих концентрацій хлориду натрію ускладнює традиційну утилізацію. Водночас ці відходи можуть стати цінною сировиною для отримання дезінфектантів (активного хлору та гіпохлориту натрію) шляхом електрохімічного окиснення. Встановлено, що застосування відкритого електролізера супроводжується значними втратами активного хлору внаслідок його дегазації (випаровування). Збільшення сили струму інтенсифікує окиснення, проте призводить до падіння виходу за струмом цільового продукту до 15-26% через втрати газу. Перехід до закритого електролізера з лужним абсорбером кардинально змінив ситуацію: газоподібний хлор успішно поглинався, перетворюючись на гіпохлорит натрію. За високих концентрацій вихідного розчину (117 г/дм³) та густині струму 8,33-12,5 А/дм² концентрація активного хлору в аноліті досягала 1240-1920 мг-екв/дм³, а сумарний вихід за струмом зріс до 83-96%. Конструкція відкритого типу є малоефективною для концентрування гіпохлориту натрію через втрати газоподібного хлору. Використання герметичного двокамерного електролізера із системою абсорбції газів забезпечило високий вихід за струмом і дало змогу ефективно перетворювати модельні розчини хлориду натрію, що імітують концентрати баромембранного знесолення, на реагенти для знезараження води.