Abstract
Зміна клімату призводить до збільшення частоти екстремальних погодних явищ та інших руйнівних наслідків, що можуть вплинути на надійність міських систем електротранспорту. Тимчасові перебої в роботі електротранспорту можуть спричинити перерозподіл пасажиропотоків на користь приватних автомобілів, що призведе до збільшення інтенсивності дорожнього руху, зростання викидів, погіршення якості повітря та посилення вторинних екологічних ризиків у міських екосистемах.
В якості об’єкта дослідження було обрано місто Дніпро. Інтенсивність руху визначали на десяти репрезентативних дорожніх перехрестях у години пікового навантаження. В якості індикатора транспортного забруднення повітря використовували вміст оксиду вуглецю (CO). Концентрації забруднюючих речовин розраховували за методом Бегми–Шаповалова з урахуванням інтенсивності руху, складу транспортного парку, характеристик забудови міста та місцевих екологічних умов. Для оцінки можливих наслідків спричинених кліматичними змінами перебоїв у роботі інфраструктури електротранспорту було розглянуто три сценарії зростання інтенсивності руху: оптимістичний (+10 %), базовий (+15 %) та песимістичний (+25 %). Карти просторового розподілу розрахованих концентрацій CO було складено з використанням технологій ГІС.
Інтенсивність руху на досліджуваних перехрестях становила від 978 до 4020 автомобілів на годину. Розраховані концентрації CO коливалися в межах від 32,4 до 116,5 мг/м³, причому найвищі значення спостерігалися на транспортних вузлах з інтенсивним рухом. Аналіз сценаріїв показав, що перебої в роботі електротранспорту можуть призвести до підвищення концентрацій CO на 8–23 %. Коефіцієнт перевищення максимально допустимих концентрацій може зрости з 6,5–23,3 за базових умов до 7,0–28,7 за песимістичним сценарієм. Картування на основі ГІС продемонструвало просторове розширення зон підвищеного ризику, пов’язаних зі збільшенням інтенсивності дорожнього руху.
Отримані результати підтверджують, що надійність інфраструктури міського електротранспорту є важливим фактором екологічної безпеки міських екосистем. Спричинені кліматичними змінами перебої в роботі електротранспорту можуть збільшити інтенсивність дорожнього руху, погіршити якість повітря та сприяти зростанню вторинних екологічних ризиків. Запропонований підхід може бути застосований для оцінки екологічних наслідків перебоїв у роботі транспортної системи та для розробки заходів з адаптації до кліматичних змін у міських районах.