Abstract
Проведено дослідження мембран на основі целюлози, модифікованих хітозаном і карбоксиметилцелюлозою, кожен з яких вводили у кількості 1 або 5 мас.% від маси абсолютно сухої целюлози. Встановлено, що збільшення вмісту модифікаторів до 5% знижує початкову пропускну здатність матеріалу, проте забезпечує максимальну селективність вилучення забарвлюючих компонентів (до 98,5%) завдяки утворенню додаткового бар'єрного шару з осаду. Отримані результати свідчать, що розроблені мембрани на основі природних полімерів є перспективною альтернативою синтетичним фільтрувальним матеріалам. Водночас їх біорозкладність та екологічна безпечність потребують окремого експериментального підтвердження.