Abstract
У роботі представлено результати інтегрованого медико-екологічного дослідження забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту (NO₂) у Бучанському районі та розглянуто його як потенційний фактор ризику для довкілля і здоров’я здобувачів освіти в умовах воєнного стану. Дослідження поєднує ретроспективний аналіз даних, наданих органами громадського здоров’я, супутниковий моніторинг Sentinel-5P, локальні спостереження за якістю повітря, анонімне опитування учнів трьох ліцеїв (N = 171), а також лабораторне біотестування з використанням проростків квасолі та огірка.
Отримані результати свідчать про підвищені концентрації NO₂ у низці населених пунктів Бучанського району, особливо на територіях, що зазнали впливу бойових дій, інтенсивного транспортного навантаження, руйнування інфраструктури та післявоєнної відбудови. Серед учнів, які проживають або навчаються в районах із підвищеним екологічним навантаженням, спостерігалася вища поширеність респіраторних симптомів і захворювань органів дихання. Водночас ці результати слід інтерпретувати як ознаку потенційного зв’язку, а не як доведений прямий причинно-наслідковий зв’язок, з огляду на локальний характер дослідження та обмежений розмір вибірки. Лабораторні біотести також засвідчили пригнічення росту та видимі фітотоксичні ефекти у тестових рослин, підданих впливу змодельованих концентрацій забруднювача.
Запропоноване поєднання локального моніторингу, супутникових даних, соціологічних опитувань, медичної статистики та фітотоксикологічного тестування може бути використане як практичний підхід до попереднього скринінгу екологічних ризиків на територіях постконфліктного відновлення. Дослідження також обґрунтовує необхідність превентивних заходів, спрямованих на зниження хронічних екологічних ризиків для вразливих груп населення, особливо дітей і підлітків.