Abstract
Статтю присвячено дослідженню методологічної проблеми адміністративно-правової інтерпретації публічного адміністрування. Обґрунтовано, що сучасний науковий дискурс характеризується відсутністю чіткого розмежування між організаційно-управлінською та адміністративно-правовою інтерпретаціями публічного адміністрування, що зумовлює методологічну невизначеність предмета адміністративно-правових досліджень. Доведено, що публічне адміністрування є єдиним соціальним феноменом, який допускає різні наукові інтерпретації, однак адміністративно-правового значення воно набуває лише за умови дослідження його правової форми. Проаналізовано особливості організаційно-управлінської та адміністративно-правової інтерпретацій публічного адміністрування, визначено їх предметні відмінності та методологічні межі. Встановлено, що організаційно-управлінська інтерпретація орієнтована на дослідження організації, функціонування та ефективності діяльності публічної адміністрації, тоді як адміністративно-правова інтерпретація спрямована на пізнання правової форми реалізації публічної влади, її компетенційної основи, нормативної структури, адміністративних процедур, адміністративних актів та інших елементів адміністративно- правового регулювання.
Обґрунтовано доцільність застосування морфологічного підходу як спеціального методологічного інструменту адміністративно- правового дослідження публічного адміністрування. Доведено, що морфологічний підхід забезпечує можливість дослідження внутрішньої юридичної організації публічного адміністрування шляхом виявлення його інваріантів, правових носіїв та структурних рівнів, що дозволяє відмежувати адміністративно-правове дослідження від організаційно- управлінського аналізу.
Запропоновано авторське визначення адміністративно-правової релевантності досліджень публічного адміністрування та сформульовано систему критеріїв її встановлення, до яких віднесено предметний, нормативний, процедурний, морфологічний і правозахисний критерії. Доведено, що адміністративно-правову природу наукового дослідження визначає не його об’єкт, а предмет, яким виступає правова форма публічного адміністрування.
Результати дослідження спрямовані на уточнення предмета сучасної адміністративно-правової науки, відмежування його від предметної сфери науки публічного управління та вдосконалення методології адміністративно-правових досліджень.