Abstract
В статті аналізуються історичні та сучасні умови створення руху Франкофонії як частини зовнішньої політики Франції, спрямованої на колишні французькі колонії. Франкофонія розглядається як частина культурної дипломатії, структура якої націлена на поширення французької мови і культури в освітньому, інформаційному, культурному напрямах за кордоном. Актуальність питання полягає у використанні засобів культурної дипломатії для досягнення політичних цілей Франції в ісламізованих країнах Африки, збереження свого впливу, позитивного сприйняття присутності Франції в регіоні. Важливим є питання взаємної співпраці та прагнення колишніх колоній у збереженні відносин з Францією і членства у Міжнародній організації Франкофонія.