Abstract
У статті розглянуто питання ведення гібридної війни проти держави, на території якої відбувається збройний конфлікт між владою та опозиційними силами. У статті проведено аналіз утручання США в громадянську війну на території Нікарагуа (1981–1988), виходячи з наявності гібридних загроз. Розглянуто визначені на підставі мети дослідження завдання, пов’язані з характеристикою історико-політичних обставин конфлікту в Нікарагуа, обґрунтуванням наявності ознак ведення гібридної війни з боку США, а також виявленням незбройних компонентів нападу США на Нікарагуа. Важливу роль відведено матеріалам справи «Нікарагуа проти США», порушеної перед Міжнародним Судом ООН за військові й воєнізовані дії на території Нікарагуа. Обґрунтовано судження про те, що напад на Нікарагуа з боку США є прикладом гібридної війни. Установлено, що США брали участь у Громадянській війні в Нікарагуа в прямій та непрямій (шляхом підтримки контрас) формах. Показано багатосторонній характер агресії США, що проявлялася не лише у військовій, але й в економічній та інформаційній сферах. Особливу увагу приділено невійськовим гібридним загрозам з огляду на висвітлення таких дій із боку США як торговельного бойкоту, впливу на міжнародні банки, антисандиністської пропаганди, розповсюдження інструкцій для повстанців, захоплення контролю над друкованими засобами масової інформації та ін. З’ясовано, що стан громадянської війни породжує сприятливі умови для розгортання гібридного наступу на територію держави. Крізь призму результатів проведеного дослідження підтверджується припущення щодо того, що стратегія гібридної війни має на меті підірвати легітимність влади держави в різних напрямках.