Формування фотосинтетично-активної поверхні рослин гібридів соняшнику залежно від норм добрив

Соняшник (Helianthus annuus L.) належить до найбільш поширених, високопродуктивних та експортоорієнтованих олійних культур в аграрному секторі України. Експериментальним шляхом встановлено, що застосування добрив, насамперед азотних, має позитивний вплив на розвиток листкової поверхні у рослин соняшнику. За результатами польового короткотермінового досліду встановлено, що в умовах Лівобережного Лісостепу України збільшення вмісту поживних речовин в грунті шляхом внесення мінеральних добрив забезпечило збільшення площі листової поверхні посівів гібридів соняшнику різних груп стиглості. З’ясовано, що ранньостиглий гібрид Ореол максимальну площу листків (29,6 тис. м²/га) сформував за внесення мінеральних добрив в дозі N70P100K80. Виявлено, що зниження дози азотних і фосфорних добрив супроводжувалося зменшенням розміру площі листкової поверхні, порівняно із варіантом внесення максимальної їх дози, різниця становила 8,1–10,1 %. Середньоранній гібрид формував практично однакову площу листків, зокрема 30,6 і 30,5 тис. м²/га, за внесення як повного мінерального добрива (N70P100K80), так і лише азотно-фосфорних (N70P100). Фон мінерального живлення, який передбачав внесення N70P100 був кращим для наростання листової поверхні і для середньостиглого гібриду Драйв, де вона становила 31,0 тис. м²/га. Внесення середніх доз добрив, зокрема N50P70 і N70P100, за впливом на формування площі листкової поверхні рослин соняшнику займало проміжне положення. Перевищення контролю, за площею листків, становило 17,7 і 19,7 %. Доведено, у середньому за варіантами досліду у ранньостиглого гібриду Ореол площа листкової поверхні була найменшою і становила 27,2 тис.м²/га. У середньораннього гібриду Драйв і середньостиглого Кадет вона була практично однаковою, але на 4,6–4,9 % більшою, порівняно із попереднім гібридом.