Вплив агроекологічних чинників на врожайність і якість лікарських культур

Лікарські рослини були найдавнішою формою природних ліків, яку мало людство, і вона була майже забута з розвитком традиційної медицини. Однак, останні декілька десятиліть дослідження натуральних засобів набирає актуальності, що сприяє розвитку ринку лікарських рослин. Метою статті є аналіз впливу агроекологічних чинників на врожайність і якість лікарських рослин в Україні як факторів розвитку галузі. З-поміж найбільш перспективних і популярних лікарських рослин, що вирощуються в Україні, розглянуто ехінацею пурпурову, мальву, волошку синю та звіробій звичайний. Показано, що ехінацею пурпурову най-краще висівати у третій декаді березня – на початку квітня, проводити стратифікацію насіння протягом 30‒45 діб і перед-посівний обробіток стимулятором росту. Підвищенню урожайності кореневищ і коренів ехінацеї сприяє проведення основного обробітку ґрунту на глибину 20–22 см, вчасні прополки на перший рік вегетації, підживлення. Розглянуто заходи щодо забезпечення врожайності й якості мальви: стратифікація насіння протягом 15 діб; посів в оптимальні строки і вологий ґрунт; підживлення мінераль-ними добривами відповідно до етапів вегетаційного періоду. Розкрито агроекологічні чинники врожайності й якості волошки синьої: сівба протягом осіннього періоду або весною; стратифікацію насіння; звичайний рядковий спосіб сівби, боротьба із бур’янами. Для формування високої врожайності й якості звіробою звичайного: кращі попередники (чистий або зайнятий пари, зернові колосові культури); за розмноження насінням необхідна стратифікація протягом до 45 діб або передпосівна обробка насіння; за розмноження розсадним способом доцільно додавати торф і перегній у субстрат; підживлення добривами відповідно до років життя; формування оптимальної щільності посівів.