Видовий склад шкідливої ентомофауни шоломниці байкальської у Степовій зоні України

Плантаційне вирощування лікарських рослин, особливо багаторічних, викликає формування стабільного комплексу шкідників. Наразі актуальним є створення переліку потенційно небезпечних видів фітофагів для конкретного регіону. Нами уточнено видовий склад та вивчено динаміку чисельності ентомофауни агро-фітоценозу шоломниці байкальської (Scutellaria baicalensis Georgi) в степовій зоні України. Ентомо- комплекс культури представлений переважно багатоїдними видами комах (7 видів) та спеціалізованим видом, пристосованим до живлення на рослинах родини Глухокропивові, – щитоноскою зеленою. Ряди твердокрилі (Cоleoptera) та лускокрилі (Lepidoptera) характеризувалися найменшим різноманіттям (по 2 види). Частка в структурі ентомокомплексу твердокрилих становила 15 % та лускокрилих 20 % від загалу. Ряд напівтвердокрилі (Hemiptera) налічував 4 види з родин трав’яні клопи (Miridae), цикадинові (Cicadellidae) та пентатоміди (Pentatomidae). Частка напівтвердокрилих (Homiptera) становила 65 %. За результатами ґрунтових розкопок нами виявлено личинки травневих жуків (Melolontha melolontha L.) різних віків і личинки совки озимої (Scotia segetum Schiff.). Чисельність личинок травневого жука коли-валась за роками дослідження в межах від 0,2 екз./м2 (2020 р.) до 0,5 екз./м2 (2021 р.), а совки озимої – від 0,1 екз./м2 (2020 р.) до 0,3 екз./м2 (2021 р.). За такої кількості фітофагів значного ступеня пошкодження рослин не спостерігалося. В період вегетації надземні органи рослин пошкоджували клопи трав’яний (Lydus rugulippennis Popp), ягідний (Dolycorіs baccarum L.) та люцерновий (Adelphocoris lineolatus Goeze.); цикадка жовтувата (Empoasca flavescens F.); совка гамма (Autographa gamma L.). Максимальний розвиток популяції клопів спостерігався у фазу бутонізації – 2,5 екз./м2 у 2020 році та 3,7 екз./м2 у 2021 р. Загальна ступінь пошкодження клопами в період цвітіння не перевищувала 4,5 %. В роки досліджень спостерігалося посту-пове зростання щільності популяції совки-гамми, максимум якої припадав на фазу стеблування – 2,3 екз./м2 (2020 р.) та 1,7 екз./м2 (2021 р.). Надземні органи рослин шоломниці, починаючи з фази стеблування і до кінця вегетації, пошкоджувала цикадка жовтувата (Empoasca flavescens F.). Щільність її популяції в 2020 р. становила 0,3 екз./м2, тоді як у 2021 р. – 0,8 екз./м2 (у фазу стеблування). За роками досліджень рівень пошкодження цикадками був незначним 14 % та 8 %. Під час обліків реєструвалися поодинокі особини щитоноски зеленої.