Вплив систем обробітку ґрунту на врожайність сої

Сучасні системи обробітку ґрунту повинні забезпечувати як врожайність культур, так економічну ефективність і екологічні наслідки для навколишнього середовища. Мета статті – дослідження впливу різних систем обробітку ґрунту на врожайність сортів сої. Дослідження проведено протягом 2021– 2023 років на території Глобинського району Полтавської області з використанням традиційної оранки, глибокого рихлення та No-till. Матеріал дослідження – сучасні сорти сої іноземної селекції Аполло, Венус і Канзас. Продемонстровано, що найбільший вплив на врожайність і масу 1000 насінин мають сортові особливості культури, погодно-кліматичні умови та системи обробітку ґрунту. Так, у 2021 році середня маса 1000 насінин сорту Аполло була найменшою, а у 2022 році – найбільшою, та коливалась від 136,7 до 154,0 г. За різних систем обробітку ґрунту цей показник дорівнював: 145 г – за традиційної оранки та No-till, 146 г – за глибокого рихлення. Визначено, що середня маса 1000 насінин сорту Венус була більшою як за роками (143,7, 172,3 і 155,3 г за 2021–2023 роки відповідно), так і обробітком ґрунту: 167 г – традиційна оранка, 155 г – глибоке рихлення, 149 г – No-till. Середня маса 1000 насінин сорту Канзас також мала відповідну тенденцію за роками (136,7, 159,7 і 151,7 г за 2021–2023 роки відповідно), змінювалась залежно від обробітку ґрунту: 152 г – традиційна оранка, 151 г – глибоке рихлення, 145 г – No-till. Отже, найбільш ефективною виявилась традиційна оранка для сортів Венус і Канзас, тоді як для сорту Аполло особливої різниці між обробітком ґрунту не було. Виявлено, що середня врожайність сої коливалась за роки досліджень із найбільшим рівнем у 2023 році, а найменшим – у 2021 році, та становила за сортами: Аполло – 19,2–26,0 ц/га, Венус – 21,2–28,3 ц/га, Канзас – 20,3–29,5 ц/га. Отже, майже однакову середньорічну врожайність (24,5–24,8 ц/га) було отримано за сортами Венус і Канзас, тоді як за сортом Аполло – на 7,8 % менше. Означено найпродуктивніші системи обробітку ґрунту за середньорічною врожайністю сої протягом трьохрічних досліджень: Венус – глибоке рихлення (25,3 ц/га); Канзас – традиційна оранка та глибоке рихлення (25,3–25,7 ц/га); Аполло – майже на одному рівні (22,4–23,0 ц/га).