Мікробіологічні ризики в умовах виробництва молока-сировини

Проведено дослідження щодо мікробної контамінації молока-сировини під час його виробництва на молочнотоварній фермі. Найвищі рівні мікробного обсіменіння серед досліджуваних об’єктів були у кормовій суміші в межах від 77×104 (весна) до 86×104 (літо) КУО/см3. В інші сезони року вони також були досить високими і становили 15×104 (зима) та 35×104 (осінь) КУО/см3. Отримані показники свідчать, що важливим чинником мікробного забруднення об’єктів тваринницьких приміщень є корми і кормові суміші, приготовлені з них. Високі показники вмісту бактерій у повітрі приміщень у літній період (62×104 КУО/см3) є свідченням занесення мікробіоти із території ферми (недостатня площа твердого покриття під’їзних шляхів і майданчиків, незасіяні травою ґрунтові ділянки, відсутність зелених насаджень, наявність на території ферми вигульних дворів тощо), тобто все, що може бути чинником інтенсивного утворення пилу. Визначено, що кількість мікроорганізмів на шкірі вимені корів у різні сезони року посідає друге місце (від 23×104 (осінь) до 43×104 (весна) КУО/см3) після кормів. Вода і гума доїльних стаканів є менш важливим чинником мікробного навантаження на організм корів і зокрема на шкіру молочної залози корів, бо вміст мікроорганізмів у них незначний і коливається в межах 0,26 – 1,5×104 КУО/см3. Показники бактеріального обсіменіння підлоги стійл перебували в межах 3,6×108 (літо) – 8,4×108 (зима) КУО/см3, що є досить високими. Видовий склад мікробіоти кормових сумішей за вмістом у них БГКП, стафілококів, стрептококів, грибів та дріжджів за сезонами року залежить від рівня їх загального бактеріального обсіменіння. Так, вміст цих видів умовно-патогенної мікрофлори за показником КУО/см3 є найвищим у літній період і становить для БГКП 1,8 ± 0,07×104, для стафілококів – 8,4 ± 0,34×102, для стрептококів – 5,4±0,22×102 і для грибів і дріжджів – 5,5±0,22×102. Найбільші показники вмісту умовно-патогенної мікробіоти в усі періоди року були у змивах з підлоги стійл; вони на один-два або й три порядки є більші, ніж в інших об’єктах мікробіологічного дослідження та становлять для БГКП 3,5 ± 0,17×105, для стафілококів – 5,4±0,22×104, для стрептококів – 8,3 ± 0,41×104, а для грибів і дріжджів – 4,3 ± 0,22×103 (літній період). Аналіз отриманих даних свідчить про об’єктивні постійні мікробіологічні ризики інфікування молочної залози корів цілою низкою видів патогенної, умовно-патогенної мікрофлори, що може негативно впливати на здоров’я вимені і як наслідок на якість та безпечність молока-сировини і харчового ланцюга.