Abstract
В Україні протягом останніх десяти років було проведено інвентаризацію вікових та старовікових дерев, проаналізовано репрезентативність автохтонних та інтродукованих хвойних і листяних видів вікових дерев заповідних територій Лісостепу, Степу, Українського Полісся. Наразі актуальним є питання порівняльного аналізу таксономічної та екологічної структури, частоти трапляння видів дерев від 100 років у природних та штучно створених заповідних об’єктах Українського Полісся. Метою дослідження було систематизувати таксономічну та екологічну структури, частоту трапляння вікових, багатовікових і стародавніх дерев на заповідних природних і штучно створених територіях та об’єктах Українського Полісся. Застосовано методи дослідження: аналітичний, маршрутний, виявлення, уточнення видів вікових дерев відповідно до The World Flora Online, порівняльний аналіз. Запропоновано та застосовано уніфіковану шкалу розподілу вікових дерев на чотири категорії (потенційно вікові (близько 100 років), вікові (100–200 років), багатовікові (200–800 років), та стародавні (800+ років)), зроблено їхній розподіл. Наведено етапи дослідження потенційно вікових, вікових, багатовікових та стародавніх дерев на Українському Поліссі. У віковій структурі природних і штучно-створених охоронних об’єктів переважають рослини від 100 до 200 років, що становить 73 та 53 % відповідно. Стародавні дерева представлені Quercus robur L., що зростає у п’яти природних об’єктах (1 % від 543 об’єктів). Залежно від кількості рослин на заповідному об’єкті, а також враховуючи кількість об’єктів, у яких зростають досліджувані рослини, розроблено методику оцінювання їхньої частоти трапляння (дуже часто, часто, рідко, дуже рідко). Встановлено, що потенційно вікові, вікові, багатовікові та стародавні дерева трапляються дуже часто – 13 таксонів (21 %, серед яких 69 % автохтони), часто – 13 таксонів (20 %, інтродуценти (46,2 %) і автохтони (53,8 %)) та рідко – 12 таксонів (19 %, переважають автохтони 58,3 %). Дуже рідко, лише на одному об’єкті, трапляється 25 таксонів, їхня кількість становить від одного до семи екземплярів, із них 76 % – інтродуценти. 95,2 % таксонів зосереджено у штучно-створених об’єктах (парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва та дендропарки). У чотирьох парках-пам’ятках садово-паркового мистецтва, що створені у кінці ХІХ ст. зосереджено від 19 до 26 таксонів (Воздвиженський – 19 таксонів, Ваганицький – 22 таксона, Полонський – 22 таксона, Зірненський – 26 таксонів). На Українському Поліссі у природних та штучно-створених об’єктах виявлено 63 таксони потенційно вікових, вікових, багатовікових та стародавніх дерев (59 видів, гібрид, три різновиди), що належать до 28 родів із 16 родин. Із них автохтонні види складають 41,3 %, інтродуценти – 52,4 %. 90,5 % потенційно вікових, вікових, багатовікових та стародавніх дерев належать до шести категорій Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, із них 69,8 % знаходяться під невеликою загрозою (категорія LC). Біоморфологічний спектр потенційно вікових, вікових, багатовікових та стародавніх дерев представлений мегафанерофітами (47,6 %), мезофанерофітами (49,2 %), мікрофанерафіти (3,2%). Екологічний спектр – переважно мезотрофами (49,2 %), геміскіофітами (49,2 %) та геліофітами (39,7 %), мезофітами (44,4 %) та мезогігрофітами (22,2 %). Отримані результати досліджень нададуть можливість проводити моніторинг потенційно вікових, вікових, багатовікових та стародавніх дерев заповідних об’єктів Українського Полісся у часі, порівнювати подібні дерева на інших територіях різних регіонів України, поповнити всесвітню базу «Monumental trees» інформацією про види стародавніх дерев Українського Полісся.