Abstract
Мета дослідження – розкрити особливості використання комуністичною владою періодичних друкованих видань як інструментів тотальної мобілізації західноукраїнського суспільства в перше повоєнне десятиліття, дослідити специфіку їх діяльності в умовах радянізації регіону. Методологія дослідження. В основу методологічного підходу дослідження покладено теорію тоталітарної держави, позбавленої демократичних засад. Використовуються також загальнонаукові методи аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення. Застосовано історичні методи зовнішньої та внутрішньої критики архівних джерел. Наукова новизна полягає у тому, що вперше розглянуто особливості функціонування друкованих періодичних видань у регіональному розрізі, показано способи їх використання владою як інструмент соціальної мобілізації західноукраїнського суспільства в період пізнього сталінізму. Висновки. Зроблено висновок, що, преса західних областей України виступала одним із важливих інструментів радянізації краю в період першого повоєнного десятиліття. Усі без виключення регіональні газети були друкованими органами районних/міських/обласних комітетів КП(б)У. Редакторська політика апріорі не могла бути самостійною, оскільки за умов партійної монополії на інформаційний простір, уся преса перебувала під тотальним контролем більшовицької партії. Друковані періодичні видання досліджуваного періоду виконували функції агітатора та пропагандиста сталінських ідей, політики правлячої комуністичної партії. З одного боку, вони сприяли мобілізації населення на відбудову економіки регіону, а з іншого – на підтримку політики партії, спрямованої на боротьбу з українським повстанським рухом. Широко застосовувана практика залучення місцевого населення як кореспондентів газети – робсількорів, мала на меті створення ілюзії всенародної підтримки партійно-радянської влади, можливості кожного «пересічного громадянина» вільно долучитися до процесу розбудови держави.