Abstract
Розглядаються засади феміністичної критики, які сформувалися в європейських та американських теоретичних гілках сер. ХХ ст. під впливом екзистенціальної точки зору С. де Бовуар на жінку як на феномен в історії. Висвітлено жіночі образи в чоловічій і жіночій літературі, щоб переоцінити досвід, переглянути літературний канон, повернути із забуття тексти, написані жінками. Зокрема, підкреслимо собливу увагу, що приділяється „владним” стосункам, які демонструють ступінь патріархальності тієї чи іншої культури.