Abstract
У комунікативному та соціокультурному аспектах проаналізовано функціонування модного одягу в романах сучасного німецького письменника Вільгельма Ґенацино. Зазначено, що одяг слугує не тільки певною візуальною метафорою та однією з можливостей індивідуального самовираження особистості, але й у повсякденному житті відіграє роль знака відмінності, який дозволяє нам бути „прочитаними” і „читати” інших, якими б нестабільними й амбівалентним не були ці прочитання. В межах дослідження наголошено на важливості зв’язку між одягом, тілом та ідентичністю у зв’язку із твердженням про те, що одяг – це певний код, який несе в собі інформацію про свого носія і відкриває шлях до глибинної структури людської особистості. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що презентація себе через зовнішність (одяг і тіло) стає однією з можливостей усвідомлення своєї ідентичності і слугує в умовах екзистенційної кризи одним із можливих шляхів для порятунку травмованої ідентичності.