Abstract
Результати численних досліджень засвідчують високу ефективність регулювання процесу надходження пластової води в продуктивні поклади через нагнітання невуглеводневих газів поблизу початкового контуру газоносності. Для вдосконалення наявних технологій розробки газоконденсатних родовищ за водонапірного режиму досліджено ефективність циклічного нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивні поклади. Розрахунки проведено для різної тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю з використанням основних інструментів гідродинамічного моделювання Eclipse та Petrel компанії “Schlumberger”. За результатами розрахунків встановлено, що збільшення тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю призводить до зменшення тривалості періоду розробки покладу до моменту прориву діоксиду вуглецю. Швидкий прорив невуглеводневого газу до видобувних свердловин призводить до їхнього відключення для забезпечення кондиції видобувного газу галузевим стандартам. Це також призводить до зниження технологічних показників розробки продуктивних покладів. Однак, аналізуючи результати досліджень, варто зазначити, що нагнітання діоксиду вуглецю в поклад на початковому газоводяному контакті сповільнює надходження пластової води в газонасичені горизонти. За результатами оброблення розрахункових даних оптимальне значення тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю в поклад становить 7,89 місяця. Кінцевий коефіцієнт газовилучення для оптимального значення тривалості циклу нагнітання становитиме 64,14 %, а під час розробки на виснаження – 54,31 %. Результати проведених досліджень свідчать про технологічну ефективність нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивний поклад на межі початкового газоводяного контакту для регулювання процесу надходження законтурних вод у газонасичені горизонти та збільшення кінцевого коефіцієнта вилучення газу.