Abstract
Складне становище економіки зумовлює недостатні обсяги геологорозвідувальних робіт. Темпи відтворення мінерально-сировинної бази не відповідають потребам держави. У зв’язку з існуючими проблемами виникає питання більш широкого залучення приватних інвесторів не лише для видобування корисних копалин, а і для їх довивчення.З метою забезпечення потенційних інвесторів інформацією про існування об’єктів інвестування з визначеними ресурсами та проведеною геолого-економічною оцінкою Державна служба геології та надр України запровадила інвестиційний атлас надрокористувача. Для поповнення інвестиційного атласу об’єктивними даними про ресурсний потенціал необхідно створення інформаційної бази перспективних та прогнозних ресурсів корисних копалин.За останні десятиліття в Україні встановлено та оцінено значні обсяги перспективних ресурсів (категорії Р₁ + Р₂) металічних і неметалічних корисних копалин, сума яких у декілька разів перевищує запаси промислових руд. Вітчизняна система виявлення, оцінки та обліку ресурсів твердих корисних копалин, як і поділ на перспективні та прогнозні, із зростанням в цьому ряду достовірності оцінок та вірогідності переводу їх в запаси, довела свою необхідність і дієвість. Таким чином, на сьогоднішній день до системи моніторингу мінерально-сировинної бази України, крім відомих родовищ і рудопроявів, повинні входити перспективні площі, що потребують подальшого довивчення за рахунок інвестицій. На цих площах вже визначені ресурси та проведена геолого-економічна оцінка (загальна і початкова). На даному етапі вивчення та освоєння надр з використанням ресурсного потенціалу корисних копалин України має стати пріоритетним і постійним.