Abstract
Застосування методики структурно-термо-атмо-гідролого-геохімічних досліджень у Чорноморському регіоні довело, що при відсутності даних буріння, неоднозначній інтерпретації сейсмогеологічних даних термо-атмогеохімічні показники часто є єдиним інструментом прогнозування перспективних ділянок.Найбільш інформативним є інтегрування геолого-структурних, гідролого-гідрогеологічних досліджень з газово-еманаційною і термометричною зйомками. Картографічні моделі розподілу значень температур донних відкладів, суми гомологів метану, інтегрального коефіцієнта є показниками геодинамічної активності та проникності тектонічних порушень і основою карти перспективних на пошуки вуглеводнів ділянок.За картуванням температурних і атмогеохімічних аномалій вперше для північно-західного шельфу Чорного моря складено карти полів приповерхневого розвантаження флюїдогазових потоків, що дозволило провести районування площ робіт на різні за сучасними геодинамічними умовами ділянки: неотектонічно активні та проникні, що тяжіють до розривних порушень, і блоки відносної тектонічної стабільності та слабкої флюїдопроникності, які найбільш сприятливі для формування пасток вуглеводнів та збереження покладів.