Abstract
Поява класифікаційних систем запасів і ресурсів мінеральної сировини датується початком XX ст., що синхронізується з розвитком гірничої справи Великої Британії, Німеччини та США. Історія розвитку розробки та удосконалення сучасних класифікацій мінеральної сировини та енергетичних ресурсів, їхньої термінології, визначень і понять налічує вже понад 40 років. Відокремлений розвиток найуживаніших класифікацій привів до появи різних дефініцій та визначень характеристики однакових або схожих категорій запасів і ресурсів корисних копалин за геологічними та техніко-економічними ознаками. В статті запропоновано методичні підходи “оперативної гармонізації” (універсальний класифікатор) як інструментарій для управління ресурсами та інвестиційного аналізу родовищ (ділянок надр) твердих (металічних та неметалічних) корисних копалин, у тому числі ділянок надр, що оцінені за класифікаціями 1960 та 1981 рр. та незалучені до надрокористування.Виконаний аналіз значень головних категорій (класів, груп) різних класифікаційних систем дозволив виділити та охарактеризувати ознаки (критерії), що мають достатній рівень зіставлення та гармонізації.Встановлено, що головні відмінності класифікаційних систем пов’язані з метою та сферою їхнього застосування, що відображається у кількості категорій та їхніх дефініціях, і вимогами щодо наявності дозвільної документації різного рівня (затверджений проєкт, земля, екологія та ін.).Класифіковано комплексний проєкт використання надр, в якому виділено основні та супутні корисні копалини і компоненти, які характеризуються різним ступенем вивченості. Для даного залізорудного проєкту фіксується повне врахування всіх класифікаційних ознак як окремих складових ресурсів, так і проєкту в цілому лише при застосуванні Рамкової класифікації ресурсів Організації Об’єднаних Націй (РКООН).