Abstract
Лівобережне родовище ільменіту знаходиться в межах Володарсько-Волинського масиву ільменітоносних габроїдних порід. Промислові концентрації ільменіту зосереджені майже по всьому розрізу родовища: в мезозой-кайнозойській корі вивітрювання, в делювіально-алювіальних відкладах нижньої крейди та міоцену, в середньочетвертинних під- та надморенних водно-льодовикових осадах, у верхньочетвертинних алювіальних та алювіально-озерних відкладах затухаючих водотоків, а також у сучасних алювіальних відкладах. Авторами проведено структурно-літологічне моделювання та математико-статистичну обробку на основі даних детальної розвідки (1969–1972 рр.). За основу взято розподіл екзогенних відкладів родовища на осадовий чохол та кору вивітрювання. Було побудовано карти гіпсометрії поверхні осадового чохла та кори вивітрювання; карти товщини осадового чохла і кори вивітрювання; карти середньої концентрації ільменіту в осадовому чохлі та корі вивітрювання; діаграми розсіювання середніх концентрацій ільменіту в осадовому чохлі та корі вивітрювання; карту відношення середньої концентрації ільменіту в осадовому чохлі до середньої концентрації ільменіту в корі вивітрювання. Середні значення потужності осадового чохла становлять 9,2 м, кори вивітрювання – 5,7 м, середня концентрація ільменіту в осадовому чохлі – 24,6 кг/м³, в корі вивітрювання – 38,5 кг/м³. Коефіцієнт кореляції Пірсона між середньою концентрацією ільменіту в осадовому чохлі та такою в корі вивітрювання має слабкий позитивний характер (r = 0,33). Кількість свердловин, в яких середні концентрації ільменіту в осадовому чохлі знаходяться в межах 0–20 кг/м³, складає 52,1 %; 20–40 кг/м³ – 31,2 %; 40–60 кг/м³ – 10,8 %; 60–80 кг/м³ – 2,9 %; 80–100 кг/м³ – 1,7 %; понад 100 кг/м³ – 1,3 %. Кількість свердловин, в яких середні концентрації ільменіту в корі вивітрювання знаходяться в межах 0–40 кг/м³, складає 70,5 %; 40–80 кг/м³ – 21 %; 80–120 кг/м³ – 5,2 %; понад 120 кг/м³ – 3,3 %. Середня концентрація ільменіту в корі вивітрювання перевищує концентрацію в осадовому чохлі на 70,8 % (при середньому значенні коефіцієнта 2,5) від усіх використаних для розрахунків свердловин.