Abstract
Актуальність і тематика виконаних досліджень зумовлені політичною, економічною, нормативною і технологічною “увагою” до критичної (стратегічної) мінеральної сировини та виробів з неї у глобальних і регіональних економіках світу.Перехід на низьковуглецеву промисловість, економіку замкнутого циклу, ресурсоефективні виробництва та високі стандарти екологічності (ESG критерії) різних процесів спричиняє, з одного боку, збільшення попиту на мінеральну сировину, яку використовують в технологіях “зеленого переходу”, що підтверджено даними Всесвітнього банку, з іншого – адаптацію і перебудову нормативної та регуляторної політики (стратегій) управління ресурсами країн, що володіють необхідною критичною (стратегічною) мінеральною сировиною або використовують її у великих об’ємах.У рамках досліджень проаналізовано різні підходи визначення та методики формування переліків критичної мінеральної сировини (елементів) у світі та Україні. Уніфікація таких підходів для економічно пов’язаних регіонів є шляхом створення надійних ланцюгів постачання критичної мінеральної сировини і сталого розвитку в рамках взаємодії (економічної, технологічної, екологічної та ін.).За результатами досліджень авторами здійснені спроби визначення поняття стратегічної/критичної мінеральної сировини із застосуванням базових переліків Європейського Союзу і переліків України, поняття яких введені нещодавніми змінами до законодавства у сфері надрокористування.Виконано зіставлення переліків корисних копалин України та переліку критичної мінеральної сировини ЄС, яке ускладнюється різними підходами формування, охоплення видів корисних копалин та їх групування (хімічний елемент, руда, мінерал, компонент).Методика досліджень і запропоновані переліки стратегічної/критичної мінеральної сировини можуть бути використані під час формування нормативно-правової бази України у сфері надрокористування.