Abstract
Обводнення родовищ природного газу є однією з основних проблем нафтогазової галузі України. Інтенсивне надходження пластової води у продуктивні пласти спричиняє защемлення значних обсягів вуглеводнів і зниження кінцевих коефіцієнтів вилучення. Контроль цього процесу є критично важливим для підвищення ефективності розробки розвіданих запасів вуглеводнів. Метою даної роботи є дослідження впливу проникності породи на процес конусоутворення підошовної води під час розробки газоконденсатних покладів. Для проведення досліджень використано інструменти гідродинамічного моделювання та 3D моделі. Результати досліджень показують, що збільшення проникності покращує продуктивність свердловин, однак водночас прискорює прорив підошовної води. Зі зростанням дебіту газу тривалість безводного періоду експлуатації свердловини скорочується. Аналіз технологічних показників розробки свідчить, що, незважаючи на скорочення терміну експлуатації, збільшення проникності сприяє підвищенню накопиченого видобутку газу та конденсату. Однак варто зазначити, що приріст коефіцієнта вилучення вуглеводнів, зумовлений підвищеною проникністю, є незначним. Зокрема, для відносного розкриття пласта на рівні 20 % приріст коефіцієнта вилучення газу становить 0,41 %, а для відносного розкриття 90 % цей показник зменшується до 0,02 %. Розрахунки свідчать, що найбільший вплив на кінцевий коефіцієнт вилучення газу має збільшення відносного розкриття пласта, що, в свою чергу, призводить до зниження цього показника. При відносному розкритті 20 % кінцевий коефіцієнт вилучення газу знаходиться в межах 23,7–24,1 % залежно від проникності породи. Однак при відносному розкритті 90 % цей показник знижується до 0,41–0,43 %. Отримані результати мають значний прикладний характер і можуть бути використані для оптимізації процесу видобування вуглеводнів із газоконденсатних покладів із підошовною водою.