Abstract
Україна має значний мінерально-ресурсний потенціал рідкісноземельних елементів, зосереджений у межах Українського щита. На його території виділяються дві головні провінції: Західна (Інгуло-Волино-Подільська) та Східна (Приазовська). Родовища та рудопрояви рідкісноземельних елементів мають ендогенну (в гранітах, пегматитах, лужних сієнітах, карбонатитах, метасоматитах тощо) та екзогенну природу (кора вивітрювання, монацитові розсипи). У Західній провінції головні об’єкти – Сабарівське, Майдан-Голосківське, Миколаївське, Яструбецьке родовища. Перспективним є іонно-адсорбційний тип, що представлений Хащуватським рудопроявом і поширений в межах Глухівецько-Турбівського рудного вузла. Приазовська провінція має найбільший ресурсний потенціал. На обліку Держбалансу України перебувають Яструбецьке, Новополтавське й Анадольське родовища. Освоєння стримують такі фактори: низький вміст рідкісноземельних елементів, радіоактивність руд (торій, уран), а також військові ризики через окупацію Росією Східної провінції. Перспективи розвитку пов’язані з міжнародною співпрацею, інтеграцією у світові ринки та післявоєнною відбудовою, що може забезпечити Україні роль постачальника високотехнологічної мінеральної сировини.