Abstract
У статті проведено огляд та аналіз термінологічних зловживань, що спостерігаються серед суб’єктів користування надрами, спрямованих на мінімізацію розміру рентної плати при видобуванні корисних копалин, а також формування правової позиції в процесі захисту інтересів держави у відносинах мінерально-сировинної безпеки. Розкрито особливості схеми ухилення (заниження) суб’єктами господарювання від сплати рентної плати, що потребує внесення відповідних змін у чинне законодавство. Запропоновано ліквідувати термінологічні зловживання у мінерально-сировинних відносинах, породжених низьким рівнем юридичної техніки формування відповідного блоку приписів і дефініцій. Розглянуто найбільш проблемні питання, що виникають при здійсненні прокуратурою представництва інтересів держави в суді щодо охорони та раціонального використання надр. Виявлено відсутність системного підходу до формування глосарія геолого- та гірничо-правових термінів, а також термінологічна варіативність, яка не відповідає принципам внутрішньої та зовнішньої уніфікації.