Abstract
Стаття присвячена спробі ув’язати поверхневу будову розглянутої ділянки з глибинною. Крім Оленівського глибинного розлому розглянута також поведінка розлому Турка-Міжгір’я та Свалявсько-Латорицької зони розривних дислокацій. Раніше комбінація цих тектонічних дислокацій ніким не розглядалась. Оленівський розлом територіально знаходиться в межах Закарпатської області. Розлом розтинає породи підфлішового фундаменту, а також частково відклади флішового чохла. Про це свідчать комплекси малих інтрузій неогенового віку, локалізовані в породах флішу, які приурочені до цього розлому. До розлому також тяжіють такі структурні елементи, як Оленівське вікно та Верхньограбівницьке піввікно. Перше розміщене в зоні зчленування трьох покривів Українських Карпат: Магурського, Буркутського та Дуклянсько-Чорногорського, друге розташоване на ділянці дуже похилого насуву Дуклянсько-Чорногорського покриву на Кросненський. Походження Оленівського вікна пов’язують з дуже похилим насувом Буркутського покриву на Дуклянсько-Чорногорський. Це свідчить про відносне підвищення фундаменту Карпат в цьому їх перетині. Є підстави вважати, що Оленівський розлом у північно-східному напрямку може взаємодіяти з іншими розломами північно-західної частини Карпат. У північно-східному напрямку він, вірогідно, з’єднується в районі так званого Сможівського тектонічного вузла із субмеридіональним розломом Турка-Міжгір’я. Гіпотетично Оленівський розлом може сполучатися зі Свалявсько-Латорицькою зоною розривних дислокацій, про що може свідчити дуже рідкісний поздовжній зсув у відкладах олігоцену в районі с. Ялове. Такий досить рідкісний зсув міг виникнути в результаті складання дії цих двох розломів (Оленівського та Свалявсько-Латорицького). Таким чином, Оленівський розлом, вірогідно, є сполучною ланкою між розломами Турка-Сможе та Свалявсько-Латорицькою групою розломів.