Abstract
Циркулярна трансформація підприємств деревообробної галузі слугує стратегічним пріоритетом для забезпечення сталого розвитку лісового сектора України, особливо в контексті нагальної потреби у «зеленому» повоєнному відновленні та європейської інтеграції. Трансформація галузі набуває особливої актуальності через наслідки військової агресії: масштабні пошкодження лісів, втрати лісового фонду внаслідок мінування та розрив логістичних ланцюгів. Метою дослідження є обґрунтування інтегрованого підходу до оцінювання екологічного впливу деревообробних підприємств та їхньої продукції на довкілля, формування бізнес-моделей, орієнтованих на сталість, інтеграція принципів збереження біорізноманіття і природного капіталу у стратегічний розвиток деревообробних підприємств та лісового сектору України загалом на основі результатів проєкту HORIZON Europe CircHive. Результати дослідження засвідчили, що екологічний слід деревообробних підприємств Українських Карпат формується переважно енергоємними технологічними процесами, зокрема сушінням деревини, тоді як прямий вплив первинного лісокористування і транспортування є значно нижчим. Використання альтернативних джерел енергії та впровадження циркулярних підходів дають змогу суттєво скоротити екологічний слід виробництва й підвищити ефективність використання ресурсів. Застосування концептуальної рамки ENCORE підтвердило високу залежність деревообробних підприємств від природного капіталу, а також продемонструвало, що деградація біорізноманіття безпосередньо підвищує операційні та економічні ризики виробничих систем. На основі інтеграції результатів оцінювання екологічного сліду, аналізу залежностей від природного капіталу та емпіричних даних розроблено трирівневі сталі бізнес-моделі, орієнтовані на підвищення доданої вартості продукції, циркулярне використання ресурсів і впровадження кліматично-адаптивних підходів управління. На макрорівні обґрунтовано «Національну стратегію сталого розвитку лісового сектора», що інтегрує економічні, екологічні та соціальні цілі, а також посилює орієнтацію на довгострокову стійкість. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованого підходу для формування стратегій сталого розвитку деревообробних підприємств, удосконалення екологічного менеджменту та підвищення ефективності використання лісових ресурсів. Реалізація запропонованих рішень сприятиме розвитку циркулярної економіки, зменшенню негативного впливу на довкілля та забезпеченню довгострокової конкурентоспроможності лісового сектора економіки.